Загроза замору риби на КВХ: аналіз ситуації та можливі шляхи запобігання біди

Заморні явища в Київській області мають певну закономірність: раз на десять років вони трапляються так чи інакше (з різними наслідками). Абсолютно запобігти такому лиху неможливо, але максимально зменшити його наслідки – необхідно.
Протягом двох тижнів, фахівці Дніпровського басейнового управління водних ресурсів та іхтіологічна служба Київдержрибоохорони, проводили дослідження на КВХ: відбирались проби води на визначення в ній рівня кисню та інших хімічних характеристик.

Результати цих досліджень засмучують: рівень розчиненого кисню у воді на багатьох ділянках водосховища нижче запровадженої норми. Дослідження проводилися в різних місцях: на річках Тетерів та Прип’ять (на руслі та у гирлі річок), на КВХ (с. Сухолуччя, с. Лютіж, с. Лебедівка та інших).

Коротко викладемо загальні висновки моніторингу: ми на порозі великого лиха, і потрібно кинути всі сили, об’єднати зусилля усіх від кого залежить подальша доля Київського водосховища та водних живих ресурсів.

За даними лабораторних досліджень рівень розчиненого кисню у воді верхньої частини КВХ (правобережної лінії) становить 3,3 мг/л, при санітарній нормі 4 мг/л (а для рибогосподарських водойм 6 мг/л). У нижній частині КВХ це рівень досягає 4,56 мг/л. Такі значення – вже реальна загроза виникнення заморних явищ. Показник хімічного споживання кисню, у всіх місцях відбору проб, становив від 24,5 мг/л до 49,9 мг/л, при санітарній норми 15 мг/л. – тобто в 2-3 рази вище норми!

Це свідчить про те, що вода забруднена органічними залишками гниття водних рослин, які, поглинаючи кисень, виділяють шкідливі для водного середовища гази: метан, сірководень, вуглекислоту та інші. Все це свідчить про те, що процес фотосинтезу у водах КВХ, точніше його динаміка, різко пішла на спад. Це перший сигнал про можливе лихо.

Чому ж це сталося? Розвитку критичної ситуації сприяють погодні умови (різкі перепади температури, серйозні заморозки до -30 С0, товщина льоду до 50-60 см та снігова подушка товщиною до 20 см.), а ще діяльність Київської ГЕС. У результаті спрацювання води, її рівень вже наприкінці грудня становив 102,14 м, а на кінець січня 102,24 м. Варто зауважити, що такий рівень більш характерний для зовсім іншого періоду – початку весняного паводку, але аж ніяк не середині зими! У результаті такого низького рівня води, лід на мілководді у буквальному сенсі слова лягає на осушених дно, придавлюючи рибу (кілька років тому таке лихо вже траплялося).

Ще один негативний наслідок такої понаднормової «гри» з рівнем води Київської ГЕС, просто лякає: у результаті з Прип’яті у КВХ активно вливаються бідні на кисень та дуже брудні болотні води та риба (вірогідно радіоактивно забруднена).

Ситуація настільки серйозна, що тут не впорається поодинці жодна державна чи громадська організація. Київдержрибоохорона направила листа до Комітету рибного господарства, в якому міститься прохання повідомити всіх членів Міжвідомчої комісії про ситуацію, що склалася, та в екстрено підняти рівень води до нормального проектного рівня – позначки 103,0 м.
Крім цього, керівництво Київдержрибоохорони виступило з ініціативою розгляду на Колегії в Київській обласній держадміністрації, окремим питанням: «Проведення заходів щодо попередження загибелі риби на водосховищах та інших водних об’єктах області». На нараді, яку провів губернатор Київської області Віктор Вакараш, виступав з доповіддю начальник Київдержрибоохорони Чечет В.В.
В результаті обговорення цієї проблеми в облдержадміністрації створена робоча група з представників усіх зацікавлених організацій: Київдержрибоохорона, Держекоінспекція у Києві та області, Дніпровське БУВР Укрводгоспу, обласне управління МНС та МВС, регіональні служби санепідемстанцій, рибо добувні господарства. Представники саме цих структур розпочали спільно працювати над запобіганням можливого замору риби в області. На сьогоднішній день є два рівно сильно дієвих і актуальних варіанта виходу з критичної ситуації, які варто реалізовувати одночасно:

1. Утримувати рівень води в КВХ не нижче раніше планованих позначок 102,2 -102,3 м.
2. Задіяти криголам для перфорації льодового покриву (оскільки температурний режим дозволяє це зробити в поточний час).

Крім цього в Укрводгоспі відбулося засідання Міжвідомчої Комісії, за участю представників різних комітетів і міністерств: водного та рибного господарства, МВС, МВС, МНС. На цих зборах представникам енергетиків, яких також було запрошено, запропоновано ввести спеціальний графік забору води з водосховища, у зв’язку з критичною ситуацією, що склалась.
Крім всіх інших організацій, що залучаються до вирішення проблеми, є голови київських райдержадміністрацій та мерів міст. Направлено звернення до Прип’ятської адміністрації, для того, щоб дізнатися про актуальний стан криголама «Ушаков», який повинен знаходитись в порту Прип’яті, та з’ясовується об’єм необхідних ресурсів для проведення спецоперації зі зламу льоду на Київському водосховищі.