Загроза задухи на КВХ: з бідою боремось гуртом!

6 грудня розпочалась спецоперація по врятуванню рибних запасів на Київському водосховищі, яким загрожує задуха: рівень розчинного кисню у воді у деяких місцях КВХ вже майже вдвічі нижче норми. Навіть за перший день спецоперації була проведена просто колосальна робота. Всього працювало 11 команд, оперативних груп по 20-50 волонтерів у кожній.

Загалом близько півтисячі людей було залучено саме шостого грудня: інспекторський склад рибоохорони (частина здійснювала контрольні природоохоронні заходи, а інша частина, як і всі, ламали лід підручними засобами), працівники київського державного управління рибоохорони, представники МНС, рибалки-любителі, працівники промислових риболовних підприємств, підводні мисливці, активісти громадських організацій. Крім цього, було залучено майже 50 одиниць різної спецтехніки.

Позитивно і те, що все ж таки нам вдалося переконати представників Київської ГЕС ще кілька тижнів не знижувати запланований рівень води. Це ще один плюс!

Усі волонтери працювали на власному ентузіазмі, адже держава на подібні цілі не виділяє коштів. Можливо хтось скаже, що ми мало зробили і взагалі не так, а такі «балакуни» вірогідно знайдуться. Але ми не сидимо склавши руки, просто цілеспрямовано працюємо, рятуємо рибу. На риболовних Інтернет форумах скептики та знавці, звичайно, можуть «критикувати» нашу роботу, але вони не відірвали своє тіло від дивана і нічим не допомогли, їх доля лише створювати бурхливу, але віртуальну діяльність…

Спочатку ми визначили всі «гарячі» точки, де згідно висновків спеціалістів вміст розчинного кисню у воді критично невеликий.

Роботи проводились в 11 секторах: від пониззя КВХ (Лютіж, Демидів, Казаровичі, Пилява та інші) до верхів’їв (Страхолісся, Сорокошичі, Окуниново, та майже до охоронної зони ГЕС), тобто правий та лівий берег водосховища.

Далі усе відбувалося за технологією: заготівля очерету, вирубування ополонок та лунок, створення продухів. На «Буранах» та аеросанях він доставлявся до місць, де ламався лід (використовувались як механічні льодоруби, так і мотобури). Обиралися певні лінії, по них йшли роботи над свердлінням лунок, далі вставлявся очерет – і так до кінця смуги …

Наприклад на Тетереві протягнули смугу з «очеретяних лунок» загальною довжиною близько 2 км – лише за 5,5 годин (працювала команда з 20 волонтерів). Усього таких смуг заплановано не менше 10 (!), і це план роботи на найближчий тиждень тільки в одному місці!

В інших місцях в кризі прорізались бензопилами ополонки розміром 1,5м х1,5м, також по кутах облаштовані очеретом (задля безпеки, адже на лід, незважаючи на заборону, виїжджає чимало рибалок). У цих ополонок подвійна функція: надається можливість проникнення сонячного світла для відновлення процесу фотосинтезу у товщі води, а пізніше (коли потеплішає) там будуть встановлені мотопомпи, за допомогою яких ми будемо здійснювати штучну циркуляцію води (збагачену на поверхні киснем).

У деяких місцях встановлювались компресори, але із-за великого морозу (було -15) нам не вдалося їх ефективно використати – апаратура відмовлялася працювати. Недоліки врахували і з понеділка компресори все ж будуть задіяні.

Вже є домовленість з МНС на оренду 18 (!) дуже потужних мотопомп. Вони будуть розставлені на руслі в певному порядку вже на наступному тижні – це дуже серйозна підтримка. Ну і робота з вирізанням лунок та ополонок, та їх оснащення очеретом не буде припинятись ні на день.