1. Приведення у відповідність до чинного законодавства всіх норм щодо любительського та спортивного рибальства. Детальніше: три роки тому, коли визначалися платні ділянки, водних живих ресурсів на них було досить багато. Але зараз, згідно статистики останніх іхтіологічних досліджень (контрольних виловів), риби стало в рази менше. Оскільки платні ділянки рибоохорона має право оголошувати тільки там, де є масове скупчення водних живих ресурсів (відповідно до «Правил любительського і спортивного рибальства»), тому з’явилась необхідність скасувати Наказ №123 від 2007 року.
2. Ми хочемо домогтися зменшення пресингу на водні живі ресурси. Детальніше: раніше на платних ділянках рибалки мали право виловлювати на добу не більше 5 кг риби. Зараз, коли київські річки та водосховища перейшли в статус водойм загального значення, згідно «Правил любительського і спортивного рибальства», рибалка має право виловлювати не більше 3 кг риби за добу перебування на водоймі. Це повинно допомогти зберегти рибу, яка ще залишилася в наших водоймах.
3. Йдемо назустріч побажанням рибалок-любителів. Детальніше: вводиться безкоштовна риболовля, але ми очікуємо адекватної реакції – свідомого  та дбайливого ставлення до природи. У певному розумінні це експеримент: ми хочемо показати, що рибоохорона насправді не є ворогом рибалці. Але лише до тих, хто свідомий і дотримується «Правил любительського і спортивного рибальства».

Розраховуємо на ваше розуміння, друзі. Користуйтеся інформацією з офіційних джерел!

Це означає, що риболовля як з берега, так і з човна буде тепер безкоштовною і жодних дозволів на платне рибальство купувати не треба. З часом будуть визначені нові ділянки для платної рибалки в Київської області (такі зміни можуть настати через 2-3 місяця, після проведення відповідних іхтіологічних та наукових досліджень) – повідомлення про це буде завчасно розміщено на нашому офіційному сайті www.ryboohorona.kiev.ua, та у всіх київських і всеукраїнських ЗМІ.

Київдержрибоохорона, реалізовуючи таке нововведення, розраховує на розуміння та свідомість київських рибалок в плані неухильного дотримання ними «Правил любительського і спортивного рибальства». Ми просимо рибалок-любителів  чітко дотримуватись усіх вимог «Правил любительського і спортивного рибальства», з якими можна ознайомитися на нашому офіційному сайті. Зверніть особливу увагу на ті розділи, які стосуються заборон і обмежень, наприклад пункт 4.13. Нагадуємо, що рибалці дозволяється вилов за одну добу перебування на водоймі загального користування не більше 3 кг риби і 30 раків – інспекторський склад київської рибоохорони буде суворо стежити за дотриманням цієї норми.

З цієї нагоди, оголошуємо проведення 17 червня брифінгу для представників ЗМІ, на якому представники Київдержрибоохорони нададуть детальні відповіді на усі запитання журналістів. Брифінг відбудеться за адресою вул. Рилєєва, 10 (початок о 15-00). Заявки для акредитації на брифінг надсилайте на адресу kdro@meta.ua. Подробиці за телефоном (067) 322-90-04

Тихолаз Ігор Сергійович,

Інспектор відділу оперативного контролю

На цій події були присутні представники органів виконавчої та податкової служби, керівництво Київдержрибоохорони. Крім того, засвідчити факт знищення вилучених у порушників заборонених знарядь лову риби, були запрошені представники громадських риболовних організацій та співтовариств, журналісти провідних засобів масової інформації Києва та України. Після проведення усіх технологічних процедур утилізації було проведено брифінг, на якому присутнім надали інформацію щодо поточних підсумків роботи Київдержрибоохорони у період нерестової заборони.

Новим керівником Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у м. Києві та Київській області призначений Канцурак Віктор Васильович, 1970 р.н., м. Київ.

Цим Законом повертаються втрачені раніше повноваження громадським екологічним, рибоохоронним, мисливським та лісовим інспекторам. А саме – право складати протоколи та фіксувати адміністративні правопорушення згідно чинного законодавства на порушників по всім “браконьєрським” статтям Адмінкодексу.

Також, розширені права штатних інспекторів природоохоронних служб і державної охорони природно-заповідного фонду України, надані права складати протоколи на браконьєрів керівникам мисливських господарств, посилена адміністративна заборона на продаж браконьєрських знарядь та снастей на ринках. Найближчим часом цей Закон має бути підписаний Президентом України і набуде чинності.

Прийняття цього Закону дозволить значно посилити боротьбу з браконьєрством, так як раніше, до 2000 р. (коли громадських інспекторів по суті позбавили всіх прав ефективно боротися з браконьєрством), громадські інспектори активно надавали суттєву допомогу у природоохоронній роботі, та складали близько 30% всіх протоколів по країні. В даний час в Україні затримується до 100 тис. браконьєрів щорічно.

Довідки за телефонами:

Андрій Неліпа, президент ВРГО «Громада Рибалок України» – (067) 5057378

Володимир Борейко, директор Київського еколого-культурного центру – (067) 7152790

1. Заборонити всяке рибальство на час ходу риби на нерест і на період відкладання ікри в такі терміни:

• на Київському та Канівському водосховищах із затоками і протоками, включаючи зону підтоплення – з 10 квітня по 19 червня (включно);
• на озерах та водосховищах зарегульованих річок, що впадають у Київське та Канівське водосховища (в межах зони відповідальності Головного держуправління) з  10 квітня по 19 червня (включно);
• на незарегульованих річках, що впадають у Київське та Канівське водосховища в межах зони відповідальності Головного держуправління, з 10 квітня по 30 травня (включно);
• в новостворених водних об’єктах, а також у придатковій системі річок та інших водних об’єктів зони відповідальності Головного держуправління, з 10 квітня по
  8 липня ( включно ).

2. Заборонити всякий лов раків в період виношування ікри, личинок першої і другої линьок з 10 квітня по 20 червня і з 15 липня по 1 вересня.

3. На період нерестового ходу і нересту риби заборонити використання плавзасобів, оснащених двигунами (за винятком контролюючих організацій) на рибогосподарських водоймах.

4. Заборонити в період нерестового ходу і нересту риби проведення днопоглиблювальних, вибухових та інших робіт, добування будівельних матеріалів у місцях нересту риби, а також проведення змагань із спортивного рибальства і підводного полювання.

5. Посилити контроль за роботою водозабірних споруд, що здійснюють забір води із рибогосподарських водойм. Дозволяти роботу водозабірних споруд тільки за умови обладнання їх ефективними рибозахисними пристроями.

6. Оголосити нерестовищами наступні ділянки водойм та річок:

По Київському водосховищу

Лівобережна ділянка водосховища – від с. Дніпровське Чернігівської області, із затоками і протоками до греблі Київської ГЕС за винятком ділянки від пам’ятника загиблим воїнам в с. Дніпровське в низ по течії 1 км (до затоки Домауха).

Правобережна ділянка водосховища – по р. Дніпро від кордону з державою Білорусь, (урочище “Сомівка”) із затоками і протоками, вниз до гирла р. Прип’ять; від м. Чорнобиль по р. Прип’ять вниз із затоками та протоками до ГАЕС Київської ГЕС.

По Канівському водосховищу

Лівобережна ділянка водосховища – від греблі Київської ГЕС із затоками і протоками (включаючи затоку «Погребська старуха» р. Десна) до урочища Бобровня (район Московського мосту м. Києва), та від 3 шлюзу дренажного каналу до греблі Канівської ГЕС, виключаючи ділянку в межах м. Переяслав-Хмельницький від клубу Юних моряків до рятувальної станції  та від входу в урочище “Куряче горло” вниз за течією до південної околиці с. Циблі.

Правобережна ділянка водосховища – від північної частини с. Плюти із затоками і протоками до гирла р. Стугна.

По річках і водотоках (в межах Київської області

з заплавними озерами, затоками і протоками)

Річки – Альта, Броварка, Гнила Оржиця, Дніпро, Здвиж, Ірпінь, Красна, Недра, Припять, Перевод, Супій, Тетерів, Трубіж, Уж, дренажний канал Канівського водосховища в районі м. Переяслав – Хмельницький, дренажний канал Київського водосховища, річка Десна від кордону з Чернігівською областю по лівому і правому березі з затоками, протоками до водної межі Канівського водосховища (затока Погребська Старуха), річка Рось від насосної станції с. М. Сквирка до пам’ятника Ступичу, с. Городище Білоцерківського району.

Водосховища по р. Рось

Щербаківське водосховище – верхів’я водосховища в межах гранітного кар’єру;

Володарське водосховище - верхів’я водосховища, права сторона водосховища в межах лісового масиву;

Косівське водосховище – верхів’я водосховища в районі с. Погреби;

по лівому березі водосховища в межах лісового масиву;

Дибенське водосховище - на протязі всього водосховища за виключенням сіл Чайки і Лютері.

Водосховища по р. Роставиця

Глибичанське водосховище – по правому берегу водосховища від мосту
с. Трушки до урочища “Затоки” включно, від мосту с. Трушки до греблі с. Матюші.

7. Дозволити любительський лов риби на період заборони з берега, за межами місць нересту та в межах населених пунктів, розташованих на берегах водойм і річок, однією поплавковою або донною вудками з одним гачком і спінінгом з блешнею. Дозволений вилов риби – 3 кг.

(з Наказу № 20 від 26 березня 2010 року «Про встановлення весняно-літньої заборони на лов риби та інших водних живих ресурсів» (част. 1, част. 2, част.3).

На початку березня, у результаті скидання води Київською ГЕС, на Київському водосховищі сталась жахлива екологічна катастрофа: загинули сотні тонн риби та погіршилась якість води у водосховищі та головній водній  артерії країни – річці Дніпро. Про остаточні масштаби та наслідки катастрофи сьогодні говорити зарано, але згідно з твердженнями відомих українських фахівців і вчених (іхтіологів та гідробіологів провідних наукових установ України), вже можна констатувати факт, що водним живим ресурсам Київського водосховища та річки Дніпро завдано колосальних збитків.

Ситуація, що склалася на Київському водосховищі кричуща, вона не залишає осторонь жодного Українця з активною громадянською позицією. Тому рибалки-любителі, висловлюючи велику стурбованість ситуацією, що склалася, з метою об’єднання громадськості для подальшого громадського контролю влади та надання пропозицій щодо вжиття нею невідкладних заходів, створили Громадський Комітет рибалок-любителів з питань ліквідації наслідків та подолання екологічної катастрофи на Київському водосховищі у 2010 році.

Цей Громадський Комітет не є громадською організацією чи політичним проектом, не переслідує комерційних інтересів і передбачає лише індивідуальну участь. Головна ціль створення Комітету – об’єднання і консолідація фахівців, науковців та волонтерів для реалізації вищевказаної мети: відновлення у найближчі роки екологічного балансу на Київському водосховищі та в річці Дніпро. Активісти Комітету будуть послідовно відстоювати цю мету, вимагаючи її виконання новою українською владою, та проводячи різноманітні заходи в межах чинного законодавства (зібрання, пікетування, мітинги). Розпочато збір підписів під Колективним зверненням до Президента України Януковича В.Ф., Прем’єр-міністра України Азарова М.Я., Голови Верховної Ради України Литвина В.М. Документи про створення Комітету, звернення з вимогами до чинної влади та on-line результати розпочатого збору підписів знаходяться за адресою http://www.rybalka.com/petition

На початку березня вдалося стабілізувати ситуацію, кисень у воді на деяких ділянках навіть почав підвищуватися. Потепління і тала вода подарувала надію, що нам вдасться уникнути загибелі риби! Однак плюсова температура стала пасткою для десятків, а може і сотень тонн риби.

На свіжу воду, збагачену киснем в результаті танення снігу, яка почала з’являтися на мілких ділянках водосховища (а мілководдя – це приблизно 20% усієї акваторії КВХ) пішли косяки риби. І тут її чекали бездушні чиновники, які прийняли рішення скидати воду з КВХ навіть нижче рівня «мертвої точки». У результаті злочинної недбалості чиновників риба, яка зайшла на мілководдя водосховища, була просто розчавлена кригою або опинилась у закритих від глибокої води ямах.

Загалом, Міжвідомча комісія при Держкомводгоспі прийняла рішення до 1 квітня спустити КВХ до точки 101,0 м, тобто навіть нижче «мертвої точки»! Звичайний середній рівень водосховища 102,5 м над рівнем Балтійського моря, «мертва точка» 101,5 м. (після якої починаються незворотні проблеми з екосистемою водних живих ресурсів).

Сьогодні відбувається цинічне вбивство риби на київському водосховищі – за мовчазної згоди десятка чиновників, які в своїх кабінетах бачать тільки папери і здригаються при дзвінку телефонного дзвінка свого вищого начальства. Ми написали десятки звернень до всіх інстанцій, виступали на всіх нарадах і зборах з приводу ситуації з паводком, але ніхто не прислухався до наших порад і прохань. На минулому тижні створено комісію яка займається обрахуванням нанесених рибному господарству на КВХ, діями чиновників міжвідомчої комісії зацікавилась прокуратура.

Згадки про подію очима журналістів: “1+1″ , “Новий Канал”, газета “Сегодня”

Рейди будуть проводиться щонеділі: по 2-3 виїзди на різні ринки (у тому числі і стихійні) столиці і області, протягом березня-квітня 2010 року. Сьогодні, 4 березня, було перевірено декілька ринків в Києві та с. Вишеньки, завтра та до кінця тижня, заплановано проведення рейдів ще на  7 київських ринках.

Ці заходи проводяться вже традиційно, другий рік поспіль – напередодні сезону нерестової заборони. У перших виїздах на ринки столиці та передмістя мали можливість побувати журналісти всеукраїнських ЗМІ: це робилося виключно в цілях донести пересічним глядачам та слухачам інформацію про реальну роботу держрибоохорони та громадських організацій.

Подальші рейди будуть без телекамер, але не менш принципові – з протоколами та, відповідно, покаранням для порушників. 

Телевізійні новини:

“СТБ”

“1+1″

“24″

16 лютого Прес-служба ВАТ «АК «Київводоканал» поширила за допомогою ЗМІ неправдиву інформацію стосовно виникнення «надзвичайної екологічної ситуації, що склалася в річках Дніпро та Десна, які є основними джерелами питного водопостачання м. Києва».  Основна ідея цього звернення містить твердження, які не відповідають дійсності, а саме: «… вже спостерігається масове вимирання риб у річищах Дніпра та Десни вище київського водозабору», «… на сьогоднішній день жодних кроків та попередження екологічного лиха не було вчинено. По суті, втрачено час на порятунок риби».

По-перше, ні екологічними службами, ні спеціалістами рибоохорони на сьогоднішній день не зафіксовано жодних явищ масового вимирання риби вище київського водозабору. Врешті річище Десни знаходиться нижче греблі Київської ГЕС, крім того рівень розчинного кисню у воді там в межах норми.

По-друге, ще 4 лютого 2010 року при Київдержрибоохороні було створено Оперативний Штаб по боротьбі з задухою на КВХ, який почав координувати заходи для запобігання можливого екологічного лиха. За два тижні було проведено десятки заходів по боротьбі з задухою, залучено сотні людей, десятки одиниць спецтехніки. Над вирішенням цієї проблеми щодня працюють спеціалісти Держрибоохорони у Києві та Київській області, Міністерства надзвичайних ситуацій, риболовні громадські організації та об’єднання, риболови-аматори та представники комерційних риболовних підприємств. У кризі вирубуються тисячі ополонок та лунок, які оснащуються очеретом, працюють спеціальні мотопомпи та компресорні установки, які за допомогою перекачки води збагачують воду киснем.

На минулому тижні (з 9 лютого), як результат роботи представників Оперативного штабу у рамках Міжвідомчої комісії при Держводгоспі по встановленню режимів роботи дніпровських водосховищ, на Київській ГЕС було введено спеціальний коливальний графік забору води з Київського водосховища. Ця технологія і досі допомагає деформувати кригу за рахунок підняття криги рівнем води, створюючи тріщини та надаючи можливість їй збагатиться киснем. Окрім того, від імені членів вищезгаданої Міжвідомчої комісії, готується звернення на адресу Кабінету Міністрів, з проханням сприяти виділенню коштів зі спеціальних фондів для застосування криголаму.

Інформація про вищезазначені заходи, протягом останніх двох тижнів, практично щодня висвітлювалась усіма провідними засобами масової інформації: телеканалами «Інтер», «1+1», «СТБ», ICTV, «1 Національний», СИТИ, «5 канал», «24», НТН, «Київ», на радіо та у друкованій пресі, та на офіційному сайті Держрибоохорони у Києві та Київській області http://ryboohorona.kiev.ua.

Некомпетентність представників «Київводоканалу» та їх голослівні твердження, призвели до паніки та виникнення передчасних негативних настроїв у жителів столиці, які й без того стурбовані можливими проблемами з настанням цьогорічної весняної повені. Просимо представників ЗМІ довести до відома киян та гостей міста, об’єктивну інформацію про сучасний стан по боротьбі з задухою на КВХ, а керівництво ВАТ «АК «Київводоканал» – негайно спростувати раніше надану некоректну інформацію.

Тихолаз Ігор, керівник Оперативного Штабу Київдержрибоохорони по боротьбі з задухою на КВХ

(067) 322-90-04